Я - самотня піщинка у пустелі,
Гарячий самум цілує скроні.
А наді мною замість неба стеля
І горизонти із вікон спиняють долоні.
В оазі горщиків на підвіконні -
Безмежні квітучі поля,
А у кутку - сади лимонні -
Ціла жива земля.
І скелі крісел, похмурі й дикі,
Повсюди, куди не глянь.
Вони мої охоронці безликі,
Свідки німих страждань.
Килим із різнобарвних квадратів,
Ніби з гранітних плит.
І телевізора вулканічний кратер.
Це все мій самотній світ.
Рапсодiя
© Copyright: Сергей Шаталов 2, 2009
Свидетельство о публикации №109052406461
Свидетельство о публикации №109052406461
Рецензии
Родной,напевный язык и стихотворение звучит,как песня.Чудово!С теплом.Елена.
Елена Буданцева Ившина 19.12.2009 14:24 • Заявить о нарушении
Елена Буданцева Ившина 19.12.2009 14:24 • Заявить о нарушении