Світанкова дрімота твоя
відчуває мене вже здаля:
чудо-тільце в клубочок згортаєш,
і на грудях колінця ховаєш,
міцно-міцно ти вії стискаєш,
незлобиво мене проклинаєш...
Але ж я не здаюся без бою
і чаклую-творю над тобою:
під сорочечку пальці вповзають,
твою спинку вже вкотре вивчають,
на чарівній площині гуляють -
із обіймів Морфея виймають.
На сідничках я мрії малюю,
спохваля твоє лоно хвилюю,
кожну губку м"якенько масую
і ласую,ласую,ласую...
Набубнявіли пуп"янки жаги,
вже пульсує в них імпульс відваги...
Розгорнулося трепетне тіло -
і в обійми мої полетіло...
Св танкова др мота твоя...
© Copyright: Глоток Эмпатии, 2009
Свидетельство о публикации №109052306551
Свидетельство о публикации №109052306551
Рецензии