Остання мить i все пройшло,
Минуло в часовiй безоднi
Змiнивши те, що вiдбулось
I мало успiх до сьогоднi.
Усе. Немає бiльше нас
I сподiвань на кращу долю,
Прийшов сумний, прощальний час -
Серця нам випустив на волю.
Остання мить i нас нема,
Ми вже iсторiя, не бiльше
I все тепер уже дарма,
Поняття про любов змiнивши…
Ми – незнайомцi, як колись,
Йдемо дорогами своїми.
Так… сподiвання не збулись,
Хоча здавались чарiвними.
25.08.2008.
Остання мить
© Copyright: Сергей Дроботенко, 2009
Свидетельство о публикации №109052300207
Свидетельство о публикации №109052300207
Рецензии
Бажаю, щоб сподівання ставали чарівною дійсністю!
Инна Олийнык 27.02.2011 15:00 • Заявить о нарушении
Инна Олийнык 27.02.2011 15:00 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 28 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.