Між лісом і степом народжена,
Загатрована сталлю, кров'ю та вогнем,
Сусідами владолюбими скуйовджена,
Оповита сльозами, плачем та жалем...
Була вона царицею могучою;
Була беззахисна, як дитя;
Ставала вона й рабинею жгучою;
А інколи просто блукала навмання...
Але як же могла богиня
Стати чієюсь невольницею?!
Не пізнаешь? Ненька Україна!
Вона й досі є наложницею!
Скована, на колінах стоячи,
Все ще тримається!
Зраду своїх дітей витримуючи,
Нікому не підкоряється!
Тіло вбите, але душа жива -
Ніколи ми її не залишимо!
Лише вона нам потрібна одна -
Ми її з колін піднімемо!
Укра н!!!
© Copyright: Анна Мазепа, 2009
Свидетельство о публикации №109052204105
Свидетельство о публикации №109052204105
Рецензии