Миті – на льоту,
з парасоль кульбаби
та пір`їнок зваби,
ухопи – віддав би
дух за мить оту.
Навстіж таємниці,
лиця – полуниці,
муркотання киці –
присмаки весни.
Язики – дерева
у полоні мрева,
роги місяцеві
розлигають сни.
Під устами тіло –
ніби гуси сіли
та пролебеділо
сонце до води.
Гуси, гиля-гиля –
легітно по хвилях
провели дозвілля.
Ранок остудив
полум`я окасте
рухів попелястих.
Аби небо вкрасти
костеніє яв.
19 Травня 2009
Митi на льоту
© Copyright: Юрий Лазирко, 2009
Свидетельство о публикации №109052000635
Свидетельство о публикации №109052000635
Рецензии
Ой, як тут у вас файно! "Лиця - полуниці, муркотіння киці..." Щоправда під кінець яв закостеніла чомусь. Щось мені такий кінець не видається хепі-ендом до такого чарівного вірша. Ніяк не можна без "закостеніння"?
Леся Романчук 11.06.2009 16:22 • Заявить о нарушении
Леся Романчук 11.06.2009 16:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.