Разгавор с речкой Остёркой
В поліськім краї ти живеш
Всі знаем,що Десни сестричка,
До неї води Ти несеш.
З роками люди посідали,
Трипільці перші тут жили,
Словяни тобі назву дали,
Стрибогу в подарунок принесли.
Бо й на словянські давній мові
Про швидкість каже слово "встрі"
То й ти у цім чарівнім слові
Жила тут річечка Вістрі.
З роками береги змінялись
Трансформувалась назва до кінця
Остеркою тепер прозвалась
Нам довподоби назва ця.
Як мати людям, своїм дітям,
Даруеш воду, ти без меж.
І не одне уже століття
Від спраги згинуть не даеш.
Вода прозора, мов люстерко,
Є щука,окунь та карась,
Ми збережем тебе, Остерко,
І бруду кажем всі ми - "зась"!
Всі збережем тебе нащадкам
Та й збережем святий наш рід,
Ми заживемо всі з достатком
Не перейдем тебе ми вбрід.
Свидетельство о публикации №109051906820