Втрачаючи свої бажання
Боюсь я злих розчарувань
Даремні мабуть намагання
Позбутись не набутих знаннь
Але я знаю те, що знаю
Хоча мене ніхто й не вчив
І не даремно відчуваю
Потужність двох відсутніх крил
Я можу подумки взлетіти
Я можу впасти в забуття
Я можу мріяти, любити
Бо в цьому сенс мого життя
Але я бачю й інший світ
Як іншу сторону медалі
Де рід людський, немов магніт
Котрий притягує печалі
Де пусто в душах, де розлука
Де совість ніби не жива
Де заздрощі в людей і мука
І дух підкорений раба
Таке життя давно, од віку
Але позбутися цих крил
Не можу я, бо вже далеко
Човен від берега відплив
Нехай мене несуть ці крила
До всіх нейздійснених бажань
Всого того, чого хотіла
До набуття свідомих знаннь
Втрачаючи бажання
© Copyright: Екатерина Саевская, 2009
Свидетельство о публикации №109051906533
Свидетельство о публикации №109051906533
Рецензии