История - учитель жизни

Я маю любов - то не жінка,й не мати,-
Не мова то рідна - життя джерело
Історію нашу,як можна не знати?
Історія краю та роду свого.
ЇЇ мудрі люди берегли й гартували-
Писали й ростили літописне зерно-
Історичні пісні та думи вивчали
Шукали в степах родовідне житло.
А Нестор- чернець на київських кручах,
Писав свій літопис,щоб знали його,
А князь Ярослав був "Тестем Європи"
"Правду Руську" створив- правове джерело
В поході дружинник князя Ігоря війська
"Слово..." писав,щоб читали його,
А князь Мономах у "Повчанії дітям"
Писав,-щоб Христа шанували й письмо
"Історія Русів" творіння Вкраїни
Величка літопис- козацький пожар
Котляревський всім нам дарував "Єнеїду"
Шевченко Тарас свій мудрий "Кобзар".
І "Книгу буття..." у своїм товаристві,
Що нам Костомаров в задумі надав-
Козацтво уславив Дмитро Яворницький
Грушевський дві тисячі праць написав.
Були ще часи, що її плюндрували,
Палили, виривали коріння мое
Мазепу у церкві його "розпинали",
Й хотіли творити "вандальство свое".
Та історія знов крізь вогонь проростае-
Чавить коріння,цей росточок життя -
В молоді знов вона відрождаеться
Вказуе завжди нам шлях в майбуття.