Тривало щастя
Крилатим ранком стомленої фрески.
І мерехтів ліхтарик поміж вій
В білявих косах зірки-арабески...
Той спомин як луна бринить в ланах,
Струмок жаги, бажання плинних грацій...
Ти мій єдиний... Я твоя струна,
Безмежна доля, силует акацій...
Свидетельство о публикации №109051703957