Сергей Жадан. Когда она вернулась...

***

Когда она вернулась, незадолго совсем до зимы,
все свои летние вещи обменяв на билет,
в теплых ее карманах портОвые крылись  дымы,
а кровь сухих лепестков розы
приобрела цвет.

И я листал ее книги, все в перце, корице, вине,
и невнимательно слушал, что она травит,
и как прорастают во тьме,  вызревая на глубине,
черные камни углЯ,
зеленые длинные травы.

А солнце под собственным весом катилось на запад,
и отблеск касался легко ее скул.
Она все ждала, что снег  начнет падать,
но снег, в отличие от нее,
так и не промелькнул.

с украинского

+ + + 

Коли вона повернулась, ближче вже до зими,
всі свої літні речі вимінявши на квиток,
в теплих її кишенях ховались портові дими,
а кров мала колір висушених
трояндових пелюсток.

І я гортав її книги в перці, кориці й вині,
і слухав собі неуважно, як вона залива,
і як виростають у темряві, зріючи на глибині,
чорний камінь вугілля,
зелена рослина трава.

І сонце повільно скочувалось під тиском своєї ваги,
і вона розсипала борошно, мов дзвінкий порошок,
і чекала кожного вечора коли вже підуть сніги,
але сніг, на відміну від неї,
так тоді й не пішов.