Дотик до тебе

Дозволь відчути твої руки й губи,
Дозволь, хоч знаю вони згублять,
Дозволь торкнутися тебе, благаю,
Та як же вмовити тебе, не знаю.

До тебе дотик – збуджує думки,
До тебе дотик – наповняє сни,
До тебе дотик – серця завмирання,
До тебе дотик – втілення кохання.

До тебе дотик – квіти на весні,
До тебе дотик – щастя уві сні,
До тебе дотик – сонця світ,
До тебе дотик – ніжності політ.

До тебе дотик – ранкова прохолода,
До тебе дотик – «вперше» знову,
До тебе дотик – загадка для мене,
Чому так гарно біля тебе?!

Якщо торкнутися хоч раз до тебе,
Якщо хоч раз наблизитись до неба,
Якщо хоч раз подумати поцілувати,
То назавжди можливо тебе покохати.

Торкнутися, заплющити очі,
Побачити тебе, та ті дні і ночі,
Які наповнюють повітря навколо,
Які накривають свідомість собою.

Напевне, я не зможу не торкатися тебе,
Тим паче заборонити думати про це,
Нехай буде просто буденне привітання –
Банальний поцілунок та руки стискання.

Пробач!
Прекрасний поцілунок та руки стискання,
Таким я бачу до тебе своє привітання,
Замріявся, пробач і ще раз, зрозумій,
Не думати про тебе вище моїх сил…