До тебе лину, ясене мій красний
Весняним подихом травневої конвалії,
Бринять мов сльози квіточки сріблясті
П’янкими трунками напоюють, запалюють.
Від млості збожеволіла неначе,
Вирують пестощів твоїх вогні червоні,
Занурилась мов листячко тремтяче
Знесилена коханням у чорторий любові.
Цілюще зілля вітерець зухвалий
Колише віттям ясеню під спів весняних злив ,
Мій Янголе, довічній смак конвалій
Навіть коли за обрій пІду... заховай у сни.
До тебе лину, ясене м й красний
© Copyright: Катя Андриенко, 2009
Свидетельство о публикации №109051303600
Свидетельство о публикации №109051303600
Рецензии