Навiщо нам таке життя?
Освідчився у коханні Хлопчина дівчині, А та йому – запитання (Як матінка вчила). «Милий мій, повірю я, Що будеш любити, Коли зможеш з цього дня Кинути палити». «Моя люба, без жалю Беру сигарету, Викидаю. Не палю Від цьго моменту». Пролунав дівочий сміх, Та в наступній миті: «А покинути б ти зиіг І горілку пити?» «Мила, я вже не палю,- Говорить хлопчина,- Та в знак того, що люблю І пити покину». «Ну, тоді заприсягнись, Що ти, одружившись, На дівчат і молодиць Не будеш дивитись». Хлопець довго міркував В страху помилитись, Але згодом відрубав: «Не буду дивитись». Дівча знову з почуттям Молодим-зеленим: «Чи ж пожертвуєш життям Ти заради мене?» «Не дивитись на дівчат, Не пить, не палити,- Розпрощаюсь з цим життям, Бо навіщо й жити?» 11.02.97р
© Copyright:
Дмитрий Швидкий, 2009
Свидетельство о публикации №109051105038
Рецензии