Загорни мене в наше поле,
В нашу ніч – безвідмовне чудо,
Як пташину малу і кволу,
Загорни мене в теплі груди.
Нині холодно стало в небі,
Знаєш, зорі чомусь не гріють.
Може іскру підкласти треба
У горнило нової мрії?
Вже завмерла роса на крилах,
А під крилами – плечі голі.
Я до тебе крізь ніч летіла,
Загорни мене в наше поле.
Загорни мене в наше поле
© Copyright: Екатерина Прылипко, 2009
Свидетельство о публикации №109051005539
Свидетельство о публикации №109051005539
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.