Оспіваний піснями у колисці,
Очима мамин образ пив в літах.
В кораловім, червоному намисті,
З усмішкою, а іноді в сльозах.
У бажаннях, порхала мов бджілка,
Зимою й влітку знав я наперед.
Відчую ласку, ніжність та опіку,
Сама голодна, а їстиму я мед.
О, матінко, голубонько, лебідко!
Хоч несвідомо, з часом ображаєм,
Та ти ж отого ніби не помітиш,
Або сплакнув тихесенько - прощаєш.
Батьками діти нині уже стали,
Зазнали твою долю й працю рук.
Зятів і невісток в свій дім приймають,
І твою долю пізнають від мук...
... Життя її Великою ціною,
Нащадкам є, щоб жили як в раю.
Шануйте діти матінку живою,
Щоб не кляли ви доленьку свою!
Матерям
© Copyright: Петро Керанчук, 2009
Свидетельство о публикации №109051001357
Свидетельство о публикации №109051001357
Рецензии
Как красиво и певуче!Действительно,жалеть и беречь мамочку надо живой,а когда её не станет,то уже не у кого будет попросить прощения.
У меня свекровь живёт в Полтаве.Какая у неё красивая мягкая речь и с постоянным Полтавским юмором.Прекрасное стихотворение!
С теплом души-Александра
Андрей Синеглазов 28.01.2011 21:29 • Заявить о нарушении
У меня свекровь живёт в Полтаве.Какая у неё красивая мягкая речь и с постоянным Полтавским юмором.Прекрасное стихотворение!
С теплом души-Александра
Андрей Синеглазов 28.01.2011 21:29 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.