Бабий яр

Ні, не вибачив, ні...
І не вибачить Він їм ніколи,
Хоч летять наші дні,
Але глянеш край Яру навколо,

Скільки крові людської, та біль,
Що сьогодні серця нам зтискає,
І Господь ці місця  пам'ятає,
А в землі,сльоз розчиненних сіль...

Свідки розтрілів, вічні тополі...
З ними пам'ять лишилася в нас,
Мов уроки незламної долі,
Про страшний людських іспитів час.

Будьте пильні і мир зберігайте,
Та шануйте чудове життя,
Про минуле своє пам'ятайте,
Чесно йдіть по дорозі Буття.

Автор Геннадий Сивак.
8 травня 2009 року.


Рецензии
Вічна пам"ять... Забути неможливо...Бережи Вас Господь. З повагою.Олена.

Елена Мамчич   08.03.2015 01:23     Заявить о нарушении
Щиро Вам дякую!!!

Геннадий Сивак   08.03.2015 17:54   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.