***

В верхів'ї  гір криштальна ніша

Яка запонена слізьми

Крик сокола розколе тишу

Яку так зберігали ми

Цей крик бездонний і безмежний

Він розтривожив все накруг

І може берег протилежний

Поманить ще зробити круг

Над небокраєм і над болем

Над штормом і зорі красой

І дивоижно чистий погляд

Проводить птаха бірюзой

Лети до кришталевой чаші

Візьми із неї пару сліз

Щоб душі дуже спраглі наші

Зросити ними ти приніс


Рецензии