Нічний сумрак відступився
І рікою із небес
Світ на землю опустився
Ранок вийшов.Вічний хрест
Грішний ангел ти несеш
Я тебе вже відпускаю
Тільки із душі глибин
Повернутися благаю
Але щоб ти був один
Ти Зорі і Вітру син
Я спалю себе без страху
В глибині твоїх очей
Буду смутком , буду птахом
Буду сотнею свічей
У наш вечір. І речей
Я твоїх вже не чекаю
Тільки погляд навіки
Подаруй мені благаю
У житті все навпаки
Берег я тої ріки
Що пливе із небокраю
І тамує спрагу нам
Сторінки перелистаю
І знайду себе десь там
У словах , що ти сказав
сумрак
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2009
Свидетельство о публикации №109050604911
Свидетельство о публикации №109050604911
Рецензии