Веди мене, стежинонька, веди,
З чужих країв до рідної хатини.
Сховали трави там мої сліди,
Не можу дочекатись тої днини.
Веди мене, стежинка, до села,
Де дні мої були щасливі.
Туди веди, де яблуня цвіла,
І голуби літали сизокрилі.
Веди мене, стежина, в рідний край,
Тернистим шляхом, степом і долами.
Лети душа, бо то є рай,
Зігрітий сонцем, споєний дощами.
Веди мене, стежинонька, веди,
Де білий явір плакав над водою.
Стелись моя, стежинонька, туди,
Де матір свою бачив молодою.
Хай вітер мої думи пронесе,
Крізь ясні дні і темні ночі.
Бажає серце, прагне над усе,
У найрідніші подивитись очі.
Моя стежина
© Copyright: Иван Дорош, 2009
Свидетельство о публикации №109050603298
Свидетельство о публикации №109050603298
Рецензии
Доброго вечора! Дуже подобаються Ваші вірші:)
Давно Вас не видно - чи у Вас все гаразд?
Ольга Кобыльская 26.03.2012 23:18 • Заявить о нарушении
Давно Вас не видно - чи у Вас все гаразд?
Ольга Кобыльская 26.03.2012 23:18 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.