Я наляканий птах...

Стевия
Я наляканий птах, серед грізних небес.
Серед ясного дня і темної ночі.
Для усіх я пропав, загубився і щез.
Затуманились синії очі.
Я загублений звір, серед зграї тварин
Одинокий, розлючений, дикий.
Серед своїх – чужий, як наперсток один,
Ще учора щасливий і тихий.
Та не зламаний я, серце рветься з грудей
До свободи земної і раю.
До небесних висот і надійних людей,
До кохання без меж і без краю.
Зупинившись на мить, не вертайся назад.
Бо в минуле закрита дорога.
Лиш від серця свого ти очікуй порад.
Твоє серце – це часточка Бога.


© Copyright: Стевия, 2009
Свидетельство о публикации №109050402720
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Стевия
Рецензии
Написать рецензию
Очень красивое, колоритное стихотворение! Молодец!

Анжела Ангел Шкицкая   04.05.2009 15:27   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Стевия