Забути-стоп!
Мене тримає ніч-потвора.
Я у тенетах вічних снів.
В душі живе пекучий гнів.
Я розганяю слізьми морок.
Ударів серця лише сорок.
Забути варто все не сила.
Пусти мене до себе мила.
Та я блукаю все у снах.
Я лише наш шукаю дах.
Обійми. Квіти. Поцілунок. Ліжко.
Лиш ти зі мною моя кішко.
Та прокидаюсь. Ранок. Сонце.
Тебе нема ти в світ віконце.
І знову морок. Тяжість днів.
Розбити почуття я з знов хотів?
Несила жевріти. Чекати. Грати.
Візьми мій сон. Назад за ґрати.
Та все. Скінчилось.
Досить мрій.
Забути. Стерти. Видалити.
СТОП!!!
Свидетельство о публикации №109050302240