Романiв

Терпкі яблука-кислиці
Пахнуть медом і вином,
А кульбабки білолиці
Посідали бережком.

Чиста річечка плеската
Обгортає острівець,
На горбу червона хата
Маячить, мов прапорець.

Око бавить все довкола,
Зеленіє і співа,
Вдалині середня школа –
Гордість нашого села.

Поліклініка, лікарня,
Церква, красень стадіон,
Все тут є: колгосп і баня,
І дівчата за мільйон.

Любить молодь у «Бомонді»
Відпочити від турбот.
А які ж місцеві горді
За Романівський завод!

Як у клубі залунає
Хор народний «Для душі»,
То душа моя співає,
Вимальовує вірші.

І летить вона далеко
До Романівських зірок,
Наче віддана лелека,
У заквітчаний садок.

А також тут є хатина,
Де живе рідна людина,
Що дала мені життя
І дорогу в майбуття.

Терпкі яблука-кислиці
Пахнуть медом і вином.
Тридцять років я в столиці,
А сумую за селом.

Перевод Анны Дудки
http://www.stihi.ru/2009/06/02/1554

Романов
Там на родине отрадной,
Где расселись бережком
Одуванчики в нарядной
Белой дымке париков,

Там от диких яблок кислых
Мне, как в детстве, вяжет рот.
Пахнут яблоки игристым
И душистые, как мёд.

Там прозрачно речка плещет,
Омывая островок.
Там на горочке трепещет
Хатки аленький флажок.

А кругом - души раздолье
Зеленеет и поёт.
Как корабль на сельском взморье,
Школа белая плывёт.

Поликлиника, больница
Церковь, новый стадион,
Баня – от души помыться...
А девчата – сказка, сон!

Молодежь тут отдыхает
Всё в «Бомонде» - так-то вот,
Но гордятся, уважают
Все Романовский завод.

А как в клубе соберется
Хор народный «Для души»,
Песней душенька зайдётся
И строчить стихи спешит.

Улетаю в сини дали,
В ночи звездные бегу,
Будто аисты гуляют
По цветущему лугу.

В том селении красивом
Моя мамочка  живёт,
Что дала мне жизнь и силы
И напутствие в полёт.

Ах, как пахнут те кислицы
Сладким мёдом и вином!
Тридцать лет живу в столице,
Всё равно душой с селом!