Артему Полежаке

Якась убога про***** "смотрит" хтиво,
Цензура кривить морду, цідить слово...
Ти - втілення сплашнога позитиву,
Божественний безумець безусловно!

Знов глядачі від захвату вологі
Натруть мозолі, бо нестримно плещуть
Тобі причеплять орден до підлоги...
Одружишся, запйеш, згвалтуеш тещу

Погладшаєшь, причепишся до биту,
Життя полегшишь тим, хто заздрить чуду...
Москаль, убойным словом не добитий,
Про Україну скаже: " Он оттуда!"

А зараз, хай щастить тобі у мандрах
Нехай лягають карти так як треба,
Бо знову не дозволиш задрімати
Тоді, коли в дорогу кличе небо...

Ще поки долі в кайф не заважати,
Не затуляє сонце бюст обвислий...

Феноменом Артема Полежаки
Является он сам!
Пишите письма.


Рецензии
Да, именно так... Но когда йому "затулить сонце бюст обвислий" даже не знаю. Неужели, мы его когда-нибудь женим?)))

Александра Очман   28.05.2009 18:26     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.