На зорі мене кохана розбуди,
Ніжно-променистим поцілунком.
Дай напитись з рук твоїх води,
Щоб забилось моє серце лунко.
Розповім де в сні цю нічку був,
Де літав із янголом до ранку.
Нашого кохання голос чув,
І тебе побачив на світанку.
З безмірності свою я бачив тінь,
Вона в твоїх обіймах спала.
Дивилась з неба вічна синь,
Коли мене ти цілувала.
Ніхто ще так безмежно не кохав,
Бо мало хто дививсь коханню в очі.
Я вічність на любов свою чекав,
І біль душі віддав я сивій ночі.
Свята любов є сенс життя,
В таємну мить приходе, як натхнення.
Не перевершене, блаженне почуття,
Величне, неземне благословення.
На зорi мене кохана розбуди
© Copyright: Иван Дорош, 2009
Свидетельство о публикации №109042702349
Свидетельство о публикации №109042702349
Рецензии
Дякую Вам, Иванко! Дюже гарный и душевний стих.
Владимир.
Владимир Лахно 28.04.2009 20:59 • Заявить о нарушении
Владимир.
Владимир Лахно 28.04.2009 20:59 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.