Летять в неосяжність безмежні, крилаті,
Красиві, закохані, ніжні й завзяті,
Нічною годиною линуть в безодню
Гарячі слова й одночасно… холодні.
Від серця? – не знаю. Не можу я знати
Від слів тих сміятись чи тихо зітхати,
боятись слова ті, словам тим радіти,
Чи просто від слів тих жаданих зомліти.
Нічною годиною линуть в безодню
Гарячі слова й одночасно холодні.
Та тільки розтане щаслива година
Слова твої вже не до мене полинуть.
Слова
© Copyright: Кузнецова Евгения Владимировна, 2009
Свидетельство о публикации №109042506801
Свидетельство о публикации №109042506801
Рецензии
