Панасова доля

«Цілуйте суки мою дупу,
а ще візіміть, та обхватіть не миту бля залупу,
що тхне й смердить немов зливная яма», -
казав собі Панас, читаючи Омар Хаяма.

Всілякі файні спогади його, так важко в пам’яті крутились,
не мите тіло жінки ще взяло та сука рядом примостилось,
і блювотиння підпира в горлянці,
що стало прям бажання піти і випити по склянці,
та не одній, а десь із три, та салом закусити,
згадав ще він, що заїбавсі носки ці йобані неділі з дві одні і тіж носити.

«Як вже це сука на huy заїбло!
Оцеє кончене село, корови, свині, самогон, комусь бля треба дати сильний нах розгон...
Конкретну тьорку сделать, поімєть по первоє число, спитати за базар і поімєть!»
Кого?
Пішов і йобнув ще сивухи, що аж у нього прям почервоніли вухи.
Але ж не знав кого іметь?
Степана?
Жалко довбойоба, нехай живе, цей довбаний нероба!
Василь?
Той геть huyовий став?
Казали люди, розміняв уже пів ста.
А вигляда на всі бля сімдесят, засунув би йому ломаку в зад,
вертів би так, поки не заболіли руки, хай би помер від страшної такої муки.
Так нудно, що аж хочется ридать Панасу,
pizdi нема нікому дать, ні Одному бля підарасу.

За що родила мати на селі?
Що я зробив такого, щоб нести такую муку?
Всі б гроші зараз я віддав, тому, хто просвітить мене в оту заморськую науку,
де винімаєш хер і тупо дрочиш, а за сраміття це долярами собі стежину в Голівуд наврочиш...
Та сука, я б і в сраку дав, якби з’їбатися отсюда, з цього лайна...От жеш паскуда!

Пішов Панас ридаючи до ганку, в очах безглуздя до життя, в руках берданка...
Ніхто ті постріли в селі не чув...але нове натхнення до життя Панас відчув.
Ніхто бля не pizdить, не ниє і не стогне, не каже: «Досить пить!»
І всяку лабуду уже не гоне.
Свою застрелив сплячу жінку наш Панас.
Зітхнув спокійно, мовив: «Який це бля екстаз!»
«Вже заїбала ця мене пила, останні десять років разів зО два тількі і дала! То на huy ця корова жирна всралась, гниє хай у землі, якщо мені давати заїбалась»

Ото такі творяться страсті на селі, чи просто так, чи то від не huy делать.
Але ж є висновок один – якщо не хочеш гнить ти як лайно в землі – хоча б тоді не заїбись своЄму чоловіку мінетика увечері поделать!


Рецензии
Цілком згоден з тобою! Хіба нам чоловікам багато треба, якийсь невеличкий мінетик, хоч звечора хоч зранку, і все, чоловік вдоволений й щасливий, і в родині атмосфера відразу набагато краща. :)

Демон Зима   24.04.2009 02:33     Заявить о нарушении
Дякую за розуміння) І не кажи, потрібно то не багато і бердан буде собі спокійнісінько безтурботно лежати в затишку;)))

Тип Аморальный   24.04.2009 11:17   Заявить о нарушении