з-під уламків своєї сцени
я дістала розіраване сонце
і зшивала його нитками
і кидала назад у небо,
а воно відбивалось і падало
на поламані дикорації
незрозуміле латане
на життя моє схоже.
я стирала до крові лікті
роздираючи небо руками
щоб зробити у ньому нішу
і покласти нещасне світило.
я носила його за спиною
з гострим холодним промінем
що тихо орав мені душу
що тісно зміряв мені всесвіт.
коли ж посіріли всі прагнення
і пєси взялися попелом
нове цілісіньке сонце
над іншим зійшло театром.
з-п д уламк в сво сцени...
© Copyright: Карис Фалэтти, 2009
Свидетельство о публикации №109042306661
Свидетельство о публикации №109042306661
Рецензии
звідси висновок: Сонце - непереборне. то чи варто стирати лікті? :)
цікаво пишете.
порада: щоб у назві все було окей, треба "і" набирати латиницею.
Щасти!
Любовь Либуркина 23.04.2009 22:58 • Заявить о нарушении
цікаво пишете.
порада: щоб у назві все було окей, треба "і" набирати латиницею.
Щасти!
Любовь Либуркина 23.04.2009 22:58 • Заявить о нарушении
дякую, буду знати)) завжди проблема з "i".
так, сонце - непереборне, але сходить воно над чужим театром, не над моїм :-(
Карис Фалэтти 24.04.2009 13:26 Заявить о нарушении
так, сонце - непереборне, але сходить воно над чужим театром, не над моїм :-(
Карис Фалэтти 24.04.2009 13:26 Заявить о нарушении