Ти думаєш ми з тобою моряки одного калібру?
Які захопились часом мутацій безглуздих думок
Із реальності я тебе не скоро відірву
А в теперішнє лине майбутнього крок
Наче спалах дурного,що пульсує у твоїй долоні
І прохання стрибок в нечутливу надію
Де знаходиться сотня самотніх колоній
Там де люди кричать Я - НЕ вмію
Де не раз йдуть на дно Океану, ці прекрасні як мить кораблі
Ти думаєш ми з тобою знайомі?
Це помилка в твоїй голові...
Error
© Copyright: Наталия Гаврош, 2009
Свидетельство о публикации №109042303888
Свидетельство о публикации №109042303888
Рецензии