Любимой
Коханій
Ти стояла на сонці. Красива як небо
Розчинивши його в глибоченних очах
Я дивився, любив, мені більше не треба
Я і небо і сонце покинув у снах
Ти всміхалась. І вітер на мить зупинився
Ще на мить… і застиг, відлетіти не зміг
Він в полоні твоїх ніжних губ опинився
Назавжди захотів він лиш твій чути сміх
Ти любила. Когось, не мене, не важливо
І коханням твоїм розквітала земля
Ти ж стояла на сонці, творила ти диво
Вітер видихнув тихо і сумно як я…
Свидетельство о публикации №109042202270