Розлий, Дніпро, свої могутні води,
Плещи, змивай нікчемний бруд.
Ти бачиш, як знущаються з народу,
Верши славетний над огидним суд.
Наповнись мудрістю і волею до краю,
Хлинь правдою з похмурих берегів.
Лише одне люд бачити бажає,
Як ти топити будеш ворогів.
Набридли кляті,сорому не знають.
Зганьбили Україну, продали.
Народу очі заплювали,
До чого ж Землю рідну довели?
Вам милості не буде супостати,
Нема для вас, мерзенні, благих слів.
Давно за вами плачуть грати,
Ви гірші за отих смердючих псів.
Розлийся, Дніпре, хлюпни з берегів!
Хай чують хто їм дише в спини.
Сховай під мул відкормлених котів.
Вони давно чекають сеї днини.
О, люди добрі! Не мовчіть!
Що ж будемо діяти?
Скажіть, як далі в світі жить.
Набридло вже чекати!
Проснись, Тарасе,подивись.
Своїм нащадкам прямо в очі.
За рідну Україну помолись.
Бо сад цвісти уже не хоче.
Допекли
© Copyright: Иван Дорош, 2009
Свидетельство о публикации №109042201594
Свидетельство о публикации №109042201594
Рецензии
Та уже и не то, что "не хоче", а "не може" цвести тот сад потому, что до такого убожества довели... как всегда власть имущие свалят, а народ платит за всё. А с этой "Твикс" (сладкой парочкой) только выпендрёж и был, а реальных сдвигов, вон только в худшую сторону!
Инесса Литт 15.02.2010 13:08 • Заявить о нарушении
Инесса Литт 15.02.2010 13:08 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.