Перон вже спустів…
Та немає там місця для двох…
Вже потяг поніс
За обрій думки і бажання…
Не спинять його
SMS- ки,
Мобільний дзвінок
І кроки, що ми дарували коханню…
Хвилина…
Ні, - мить…
Я вже дуже далеко…
Немає назад вороття…
А серце засніжене
Лине до щастя попереду,
Але без тебе,
Бо тебе вже нема…
Перон опустел... укр
© Copyright: Людмила Петрук, 2009
Свидетельство о публикации №109041903592
Свидетельство о публикации №109041903592
Рецензии