Сірий, сірий вечір, вечір.
Впала-сіла тінь на плечі.
Знову втому – геть зі столу.
Тільки втома ходить колом…
Ти візьмеш в обійми. Буду
Ніжно-білим – всюди-всюди –
Котиком твоїм маленьким.
Ти візьми мене, й низенько
В ліжко-діжко опусти –
Ні на мить не відпусти.
Тільки прошепчи до втоми,
Щоб ішла із мого дому.
Бо сьогодні й назавжди
Поруч будеш тільки ти.
Третя – зайва…Вечір, вечір…
Сонце сяє, гріє плечі…
18\04\2009
Втома
© Copyright: Налина Вайнэ, 2009
Свидетельство о публикации №109041900294
Свидетельство о публикации №109041900294
Рецензии