Про тебе в прозі напишу,
Про те, як сильно я люблю,
Свободу, біля твоїх ніг,
Неволю, - музу моїх втіх.
Про те, як словом підкорила,
Присутністю повітря замінила,
Потім пішла, залишивши в душі,
Надію знову віднайти…
Це знов вірші! Пробач, напевне,
Неможна в прозі мовити про тебе,
Слова кохають теж немов,
Для них ти також як любов.
Мелодія чарує написання,
Та обіцяє не згасання,
Тієї рими та любові,
Що і в віршах, і звісно, в прозі…
Свобода...
© Copyright: Артём Зайцев, 2009
Свидетельство о публикации №109041602614
Свидетельство о публикации №109041602614
Рецензии