Летять невтримно у холодній млі,
Ключі розірвані вітрами.
І чути, як курличуть журавлі,
Ніби ведуть розмову із дощами.
Ви в чорне небо крила підняли,
На зустріч вітру полетіли.
В безодню сиву осінь повели,
Лише на згадку пісню залишили.
Яка ж спіткала вас біда?
В цю мить край рідний залишити.
І осені холодної сльоза,
Невзмозі крила ваші опустити.
Яку ж потрібно волю мати?
Вражаючи, відверті почуття.
Щоб смерті в очі заглядати -
Вмирати заради життя.
Летять журавлi
© Copyright: Иван Дорош, 2009
Свидетельство о публикации №109041602280
Свидетельство о публикации №109041602280
Рецензии
Дуже гарна мова у Вас Іване, легка, ніби політ журавля. Дуже сподобався вірш. Якийсь він рідний, навіть важко виразити свої почуття, що до нього.
Одним словом, дякую від щирого серця,
Тетяна
Татьяна Левицкая 18.04.2009 00:05 • Заявить о нарушении
Одним словом, дякую від щирого серця,
Тетяна
Татьяна Левицкая 18.04.2009 00:05 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.