Через тисячі літ
лиш приходить подібне
кохання.
Володимир Сосюра
То я до тебе обізвусь,
То ти обізвешся до мене.
В гарячі сни твої ввірвусь -
То зазирнеш і ти, напевне.
Не треба снів, не треба слів,
І не потрібно навіть згадки...
О, як минути ти хотів
Кохання лісової Мавки!
Стояла осторонь вона,
Серпом собі розтявши руку,
Пила покірно аж до дна
Із келиха страждань і муки.
Вона без ремства, без надій
Тебе любила вірно, щиро,
І кров струмком лилась... Та їй
Жаль лиш було своєї мрії.
І тисячі майбутніх літ
Осяяло оте кохання...
А ти боявся, що не слід
"Люблю" сказати на прощання.
Через тисячi лiт...
© Copyright: Валентина Яроцкая, 2009
Свидетельство о публикации №109041300303
Свидетельство о публикации №109041300303
Рецензии
Майже справжня лiсова пiсня вийшла...Щиро дякую вам за цей твiр! З повагою,Iнна.
Инна Кучерова 23.03.2012 01:11 • Заявить о нарушении
Инна Кучерова 23.03.2012 01:11 • Заявить о нарушении
Инна, это стихотворение написано под огромным влиянием стихов Леси Украинки...
Валентина Яроцкая 23.03.2012 07:30 Заявить о нарушении
Валентина Яроцкая 23.03.2012 07:30 Заявить о нарушении
На это произведение написано 17 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
