Етюд №17. Листи до себе
На скін зими пишу собі листи.
Ретельно. Без зворотної адреси.
Про те, що і Париж не вартий меси,
і Рим давно розграбував не ти.
В містах нових будуються дахи
все ближче до неголеного неба,
навшпиньки, коли виникне потреба,
до нього доторкнуться дітлахи.
Ці вулиці, широкі і прямі,
вже не зміять провулків,
ненароком
підлога площ розмінюється кроком,
а стеля вся у дротянім ярмі.
Тягучим і підступним «тет-а-тет»
кав’ярні поять,
спокоєм хвилинним,
як жаль, що моїх дощечок із глини
не передасть місцевий Інтернет.
Лиш тільки пізно вранці,
по весні,
поштар будильником загримає у двері
і так банально,
нишком,
на папері -
дві жмені літер висипле мені…
Этюд 17. Письма к себе
© Copyright: Артур Томский, 2009
Свидетельство о публикации №109041005747
Свидетельство о публикации №109041005747
Рецензии
В дважды нравится, потому что на украинском! Спасибо, Артур)
Мисс Винстон 17.01.2017 22:31 • Заявить о нарушении
Мисс Винстон 17.01.2017 22:31 • Заявить о нарушении
благодарю за добрые слова
достаточно давнишний текст
Артур Томский 23.04.2017 14:24 Заявить о нарушении
достаточно давнишний текст
Артур Томский 23.04.2017 14:24 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.