Менi наснились твоi очi

Мені наснились твої очі,
Немов у юності побув.
В таємну мить, цієї ночі,
Я подих літ своїх відчув.

Цвіло в душі моє кохання,
Як сонце в небі золоте.
Не міг звільнитись від бажання,
В собі відчув я щось святе.

Від ніжних рук що обіймали,
Втрачав свідомість, тілом млів.
Твої вуста мене благали,
Та тільки я не чув тих слів.

Магічним поглядом дивилась,
Безмірна зоряна блакить.
Коли одним два серця бились,
І вічністю здавалась ота мить.

Ти кожну ніч кохана снилась,
З тобою я у снах прожив.
Та де ж ти мила моя ділась,
Для тебе в серце двері відчинив.

Нам стежка вузькою здавалась,
І місяць на тінь наступав.
А зорі у річці плескались,
І світ нас незнаний чекав.

Пробач мене за темні ночі,
За наші ясні й хмурі дні.
Що не забув я сині очі,
Пробач, що боляче мені.

Прийди до мене на світанні,
Із літ минулих юність приведи.
Була ти перша і остання,
В нестерпну спрагу краплею води.