Прелюдiя
О, вы не знаете украинской ночи!..
Сыплется величественный гром
украинского соловья,
и чудится, что и месяц
заслушался его посреди неба…
Н.В.Гоголь.
Ще непроглядна темрява кругом,
Ще спить земля в обіймах ніжних неба,
І тихо в світі, мовби за вікном
Не оживе ніколи шлях до тебе.
Ще білий морок владарює в снах,
Десь промінці збирає в жменю сонце,
І місяць, мов закоханий козак,
Ще зазирає потай у віконце.
У квітні першими цвітіння розпочав,
Тремтять і трішки мерзнуть абрикоси;
Русалки ще не пробудили став,
Щоб випрати свої дівочі коси.
В довкіллі чорнім ще сумує дім,
Ще українська ніч чекає світла,
Та соловей невчасно, ніби грім,
Розсипав звуки. І душа розквітла.
В прелюдії кохання і весни
Він впевнено бере складні акорди...
До Гоголя – в Диканьку! Разом з ним
Ніч українську слухати повторно!
Свидетельство о публикации №109041001391