Загрузаю в це дике Полісся,
Між бруківок, між мряки і сосон...
Очі рік і мости-перенісся
В нетутешні світи переносять,
Де на серці кушпелять бурі
І жонглюють кити кораблями,
Де по людства нажаханій шкурі
Пливемо без вітрил і руля ми...
Місто злиплося, стільник на стільнику,
Аж тече мед-нудьга незримо,
І немає ні рим, ні спільників,
Ні грошЕй на квиток хоч до Криму...
Лиш саднять далекі дороги,
Лиш пульсують по обрії трави,
І козацькі примари-залоги
Крізь зорю пролітають криваво...
18.03.2009
Ки вське 2
© Copyright: Евген Солонина, 2009
Свидетельство о публикации №109040907428
Свидетельство о публикации №109040907428
Рецензии