* * *
Це назавжди: веселий сміх дощу,
Гарячий сніг і буйнотрав’я хвилі,
І твої очі втомлено-безсилі
Десь на межі у щастя і плачу.
І вже вдає, що не замало рук
Згорнути світ
– і з ним тебе –
у жмені,
І обнімати так, щоб аж легені
Ловили разом з вітром серця стук.
Це назавжди: стрибки веселі гір,
Гарячий дощ і гілля-буйнолісся...
На долю я ніколи не жалівся
Й на тебе не жалітимусь, повір!
вересень 2004
це назавжди
© Copyright: Евген Солонина, 2009
Свидетельство о публикации №109040907406
Свидетельство о публикации №109040907406
Рецензии