Молитва

Я іду і говорю з Богом,
Я говорю із Ним про все,
Про усе, що тривожить серце,
Яке Він так береже.

Я іду і я одинока,
Я іду і я зовсім одна,
Але ні не одна, -я з Богом,
Він мене на руках несе.

 Він читає мене як книгу,
 Він гортає листок за листком.
 Він все знає, все чує, все бачить,
 Він життя моє береже.

І коли розмовляю чи мрію,
Як іду і просто мовчу
Він завжди поряд зі мною,
Він мій щит і мій путівник.

Він життя моє точно знає,
Що було і що має буть.
Він мені допомагає
Зрозуміти у чому суть.

Я за кожну прожиту хвилину
Віддаю Йому шану й хвалу…
Прошу щиро: «Прости як людину,
Як любиму істоту свою».

Знаю я, що буває страшно
За діла і вчинки мої.
Тільки люблячий може терпіти
Ці гріхи як кілки у єстві.

І прости за те, що ми грішні
І прости за те, що такі,
І вчиняємо так нерозумно,
І не чуємо голос Твій.

Тільки Ти зараз зі мною,
Тільки Ти завжди у мені.
Я благаю прости як Ти вмієш
І думки в чистоті збережи.

Ти даєш нам усе, що ми маєм
І життя, і його повноту.
Ти даєш нам зрозуміти
Як необхідно жити,
Але ми як нерозумні діти
Знов і знов впадаємо в гріх,
І сумуєм, і плачем, і скиглим
Опускаємо руки й життя,
Що летить як промені світла
Непомітно і дуже швидко.

Ти прости як батько дитину
Ти прости як Всевишній творець.
Я горю у вогні сумління
Під дощем Твоїх праведних сліз.

  26.03.2009. 20:00.