Летаргiчний сон

Я птахом у небо здіймаюсь,
Крізь хмари до Бога лечу,
Я ще не померла, жива я!
Від болю втікаю, лечу...
Із серця молитва виходить,
Душа в неба край утіка
Життя на край прірви підходить,
Я ще не померла, жива!
Навкруги усе почорніло,
У темряві стогне душа.
Я з вірою Бога зустріла,
Я ще не померла, жива!
І сонце у небі сіяє,
І ранок у душу зайшов!
На землю з небес повертаюсь,
Життя починаючи знов!


Рецензии
не умрём мы,пока есть зачем жить,
не умрём,пока жаждем любить,
вера держит,Ангел поддержит!
девам некогда просто тужить-
за работою жизнь пролетает,
за заботами тают деньки,
и своих проблем не замечаем-
нам всего-то б чужие решить!

Луиза-Мрийка Фантази   06.04.2009 19:43     Заявить о нарушении
Вибачте, але може Ви мали на увазі - лЕтАргічний сон?
І у вірші також багато помилок, мабудь друкували дуже швиденько)
Маєте видалити моє зауваження) Вірш хороший, емоційний, тому й стало небайдуже щодо *недоліків*.
З повагою.

Надя Гриньо   08.04.2009 03:03   Заявить о нарушении
Дякую за зауваження

Верония   15.04.2009 17:55   Заявить о нарушении