Летаргiчний сон
Крізь хмари до Бога лечу,
Я ще не померла, жива я!
Від болю втікаю, лечу...
Із серця молитва виходить,
Душа в неба край утіка
Життя на край прірви підходить,
Я ще не померла, жива!
Навкруги усе почорніло,
У темряві стогне душа.
Я з вірою Бога зустріла,
Я ще не померла, жива!
І сонце у небі сіяє,
І ранок у душу зайшов!
На землю з небес повертаюсь,
Життя починаючи знов!
Свидетельство о публикации №109040603104
не умрём,пока жаждем любить,
вера держит,Ангел поддержит!
девам некогда просто тужить-
за работою жизнь пролетает,
за заботами тают деньки,
и своих проблем не замечаем-
нам всего-то б чужие решить!
Луиза-Мрийка Фантази 06.04.2009 19:43 Заявить о нарушении
І у вірші також багато помилок, мабудь друкували дуже швиденько)
Маєте видалити моє зауваження) Вірш хороший, емоційний, тому й стало небайдуже щодо *недоліків*.
З повагою.
Надя Гриньо 08.04.2009 03:03 Заявить о нарушении