Тепер мовчиш і голову схиляєш,
А ще недавно ти таким не був!
Кидав мене на землю, пам’ятаєш,
Чи вже забув?
Рукою ти зірвав мої перлини
Й безодня покотилась по душі.
Хіба були на те якісь причини,
Можливо – ні?
Кришталь дрижав від погляду жорсткого,
Та, посміхаючись, усе ж була жива
Лиш тільки я одна і більш нікого,
І вже чужа?
Чому мовчиш, немає, що сказати?
Кохання нині тяжко зберегти.
З тобою я навчилася літати
І падати...
(3.04.09)
вже чужа?
© Copyright: Ирина Побережник, 2009
Свидетельство о публикации №109040500907
Свидетельство о публикации №109040500907
Рецензии
Як це дуже гарно!
Пробачте, я тильки трохи можу мовить...
Приходьте до мэне-
Буду рада.
с теплом Эн-Ди...
Эн-Ди Дюфрейн 05.04.2009 02:41 • Заявить о нарушении
Пробачте, я тильки трохи можу мовить...
Приходьте до мэне-
Буду рада.
с теплом Эн-Ди...
Эн-Ди Дюфрейн 05.04.2009 02:41 • Заявить о нарушении
Так, це гарно! Я володiю Українською мовою, вона для мене рідна, але ніколи не писав на ній.. Були спроби, але.... З повагою Антон Нікіпелов
Антон Никипелов 05.04.2009 02:50 Заявить о нарушении
Антон Никипелов 05.04.2009 02:50 Заявить о нарушении
Написал для вас. Я люблю украинский. Писать на нем не получается. А на сайте может 1 украинский стих проскочит за день, а качественный еще реже... Спасибо за красивые строки
Антон Никипелов 05.04.2009 12:05 Заявить о нарушении
Антон Никипелов 05.04.2009 12:05 Заявить о нарушении