НАВiЧНО
Чого не рахую зірок?
Бо хочу забути про тебе,
За кроком долаючи крок.
Як бачу під хмарами смугу,
То застигаю на мить.
Тоді відчуваю тугу,
І серце моє щемить.
Як серед ясної днини
Чую, – знову летить, –
Сльози не знають зупину,
І тіло моє тремтить.
Давлять жалі про тебе,
Думки, як давно колись,
Літак твій посеред неба,
Мов дивна іскра повис.
Я прикипіла на місці.
Поруч притихла Осінь.
Ти ж обіцяв на місяць!
А полетів – назовсім…
Свидетельство о публикации №109040306897
Поруч притихла Осiнь - вот эта строчка почему то сильнее всего задела...
Яна Саецкая 12.04.2009 18:57 Заявить о нарушении
Спасибо,Яночка,за отзывы. От тебя веет светом =))
Дэ Лидия 12.04.2009 20:03 Заявить о нарушении