Вiдьма

Я - відьма. Я заворожу
Зцілую доста і забуду
Я в тілі силу розбужу
Введу у згар, у жах, в облуду

Скупаю в немочі, заб’ю,
Зварю в посмішці насолоди,
Зламаю сором, заманю
У дикий безлад - в суть природи

Зламаються гладкі мечі
Манер і вихованих дещиць
Засне Диявол на плечі -
Він виборов собі тут першість

Мене ліпили кожен раз
Качали в голках і трояндах
З усмішок, доторків, образ,
Благальних слів, або командних

Навіщо ж знов приплів любов
Тихеньким подихом бажання
Ти вже не перший, котрий знов
Мій світ змінив на рай. Й останній

       епілог
Дощатий зір. І ти в минулому
Не видно зради з-під плити
Банальна дань перу заснулому -
Спитати світу. В темноти

                10.02.2004


Рецензии
Гарні вірші. Зворушливі, дивні, чудові образи.
Сподобались.
З повагою

Иван Дорош   27.06.2015 21:27     Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.