Втирала мої сльози ніч,
і вітер листям шарудів жорстоко,
а ти не міг приворожити спокій
для синьоокої душі.
Безмежне щастя на моїх руках,
чому ж ти дивишся крізь біль на мене?
чому в печалі полонений
відверто відчуваєш страх?
Згадай тепло в очах моїх,
якщо журба тебе попросить.
Незаймані думки, вірші і сльози, -
я залишаю все тобі.
Молись, щовечора молись,
коли для спогадів не вистачає місця,
чекай, коли надія тане. Звісно,
що буду поруч я колись.
Нехай сміється темна ніч,
не дозволяй не надійти світанку.
Тож я кажу тобі в останнє -
молись, щовечора молись.
Втирала моi сльози нiч
© Copyright: Евгения Варецкая, 2009
Свидетельство о публикации №109032807372
Свидетельство о публикации №109032807372
Рецензии
Стихи на родственных русскому языках даже интересней, чем на русском.
Любовь Маркова 17.03.2011 16:13 • Заявить о нарушении
Любовь Маркова 17.03.2011 16:13 • Заявить о нарушении