Привіт, кохання
Привіт, зваблива пристрасть.
Привіт тоді, коли жаданно
Я розкривав нерозуміння.
Так ненависть пролита в серці,
Що не можливо розрізнити,
Коли шукає воно першість
І відпусає його крила.
Ввійшовши у холодний простір
Так неможливо розлучатись
Із тим, що знову й знову, й знову
Буде під вітром розлитатись.
Привіт у тому, що вже ранок
Моїх невизначених мрій.
А що, коли все бездоганно
Так лиш тоді, коли є біль.
Кохання признає яскравість,
Не визначає почуттів,
А тільки рве все без оглядки,
Щоб зупинити мрійний світ.
Привіт і допобачання тобі,
Одразу...
Прив т
© Copyright: Зворыгин Максим, 2009
Свидетельство о публикации №109032608086
Свидетельство о публикации №109032608086
Рецензии