Не полишай мене колись...

                Не полишай мене колись
                У шепотінні світоплину,
                Як вечір заховає спину
                У сірий сутінковий хмиз.

                День перейде у ночі вир,
                Затихне у небес колисці,
                Зашепче місяцю щось близько
                Одна із найрідніших зір.



                Підлесник срібний і пастух
                Під ранок вижене отари,
                Та й розбредуться поза хмари -
                Такий життя невпинний рух.


Рецензии
Гарна у вас образність, Поете! Приємно, що вас відшукала у дивній Країні думок.
З вдячністю, Л.Ю.

Людмила Юферова   21.09.2010 19:07     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.