Далекі горизонти бачу,
Широке, як життя Дніпро,
Будинки, труби, вежі, башти
Все, як в старенькому кіно...
Все лине неповторно швидко,
Все тимчасове промайне,
І та, як чистий сніг лебідка
Знов по озерцю пропливе...
Знов їжаки поміж кущами
Зашарудять сухим гіллям,
І промайне життя роками
Свій слід лишивши усім нам...
Старенький дуб знов стане свіжим,
Береза косу розплете
І всіх напоїть своїм соком
Поки життя у ній цвіте...
Весна, все раптом пробудилось,
Дала, нам шанс-нове життя,
Дала кохання і натхнення,
І все чого у нас нема:
Той поштовх вітру-
Свіжий, вранці,
Зірок блиск в небі, світляків
І неймовірні залицяння
Весною збуджених птахів...
...коли Земля розплюще очі-
Весна навкруги, казка мов,
Життя полине всюди знову
Святковим залпом перемог...!
Я бачу це в вiкнi своему...
© Copyright: Виктор Лобанов-Ростовский, 2009
Свидетельство о публикации №109032505754
Свидетельство о публикации №109032505754
Рецензии
Наша родина самая прекрасная. А вы замечательный поэт Виктор.
Александр Шарпар 30.03.2009 21:31 • Заявить о нарушении
Александр Шарпар 30.03.2009 21:31 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.