Де ви, смiшливi роки того щастя?

Гарні дівчата, тепла Вкраїна –
Юності очі, сповнені сонцем.
Тут я росла, неслухняна дитина,
Тут перше кохання жило за віконцем.
Тут відчинив мені двері в майбутнє
Світ поетичної рідної мови,
Тут проминули роки незабутні:
Роки дитинства та успіхи  школи.
Тут мій дідусь почиває в могилі,
Тут ще жива моя бідна бабуся,
Певно самотня… простіть мені, милі…
Може колись, я до вас повернуся.
Годі про смуток, краще згадаю,
Сонце яскраве уранці в дитинстві,
Ластівок гнізда, а ще пам"ятаю
Соняшників промінці золотисті.
Де все лишилось? Великдень преситий,
Різдвяні вечері, казки новорічні,
Чистий четвер, де ти з ночі помитий,
Форма школярська та вплетена стрічка.
Де ви, смішливі роки того щастя?
Куди ви так швидко могли промайнути?
Влітку канікули, сукні цвітасті…
Усе б віддала я, щоб вас повернути!


Рецензии
О! Та й моє дитинство пройшло на Украiнi !
Приiзджав якось у рiдне село - та мене там добре пам'ятають.
Приємно було так що...
То й у мене такi точно почуття про цi роки.
А укриiнська мова - це виходить мова мого дитинства!
==================================== Солодка й радiсна!
Дякую тобi Оленко !!!

Геннадий Банников   27.10.2011 20:43     Заявить о нарушении
Для меня не столько речью памятно детсво, так как мои бабушка с дедушкой никогда не говорили по-украински. У них такой суржик был забавный. Но именно они сделали мое дество счастливым. Они всегда были очень позитивными, работящими, добрыми людьми. Очень их люблю)))

Алена Вершинина   28.10.2011 10:29   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.